усуспільнювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | усуспі́льнювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | усуспі́льнюймо | |
| 2 особа | усуспі́льнюй | усуспі́льнюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | усуспі́льнюватиму | усуспі́льнюватимемо, усуспі́льнюватимем |
| 2 особа | усуспі́льнюватимеш | усуспі́льнюватимете |
| 3 особа | усуспі́льнюватиме | усуспі́льнюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | усуспі́льнюю | усуспі́льнюємо, усуспі́льнюєм |
| 2 особа | усуспі́льнюєш | усуспі́льнюєте |
| 3 особа | усуспі́льнює | усуспі́льнюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| усуспі́льнюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | усуспі́льнював | усуспі́льнювали |
| жін. р. | усуспі́льнювала | |
| сер. р. | усуспі́льнювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| усуспі́льнюваний | ||
| Безособова форма | ||
| усуспі́льнювано | ||
| Дієприслівник | ||
| усуспі́льнювавши | ||