усуспільнитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив усуспі́льнитися, усуспі́льнитись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа усуспі́льниться усуспі́льняться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. усуспі́льнився, усуспі́льнивсь усуспі́льнилися, усуспі́льнились
жін.р. усуспі́льнилася, усуспі́льнилась
сер.р. усуспі́льнилося, усуспі́льнилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
усуспі́льнившись