усуспільнити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив усуспі́льнити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   усуспі́льнімо, усуспі́льнім
2 особа усуспі́льни усуспі́льніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа усуспі́льню усуспі́льнимо, усуспі́льним
2 особа усуспі́льниш усуспі́льните
3 особа усуспі́льнить усуспі́льнять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. усуспі́льнив усуспі́льнили
жін.р. усуспі́льнила
сер.р. усуспі́льнило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
усуспі́льнений
Безособова форма
усуспі́льнено
Дієприслівник
усуспі́льнивши