усуспільнений 2 значення
-1-
дієприкметник
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | усуспі́льнений | усуспі́льнена | усуспі́льнене | усуспі́льнені |
| родовий | усуспі́льненого | усуспі́льненої | усуспі́льненого | усуспі́льнених |
| давальний | усуспі́льненому | усуспі́льненій | усуспі́льненому | усуспі́льненим |
| знахідний | усуспі́льнений | усуспі́льнену | усуспі́льнене | усуспі́льнені |
| орудний | усуспі́льненим | усуспі́льненою | усуспі́льненим | усуспі́льненими |
| місцевий | на/в усуспі́льненому, усуспі́льненім | на/в усуспі́льненій | на/в усуспі́льненому, усуспі́льненім | на/в усуспі́льнених |
-2-
прикметник
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | усуспі́льнений | усуспі́льнена | усуспі́льнене | усуспі́льнені |
| родовий | усуспі́льненого | усуспі́льненої | усуспі́льненого | усуспі́льнених |
| давальний | усуспі́льненому | усуспі́льненій | усуспі́льненому | усуспі́льненим |
| знахідний | усуспі́льнений | усуспі́льнену | усуспі́льнене | усуспі́льнені |
| орудний | усуспі́льненим | усуспі́льненою | усуспі́льненим | усуспі́льненими |
| місцевий | на/в усуспі́льненому, усуспі́льненім | на/в усуспі́льненій | на/в усуспі́льненому, усуспі́льненім | на/в усуспі́льнених |
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | усуспі́льнений | усуспі́льнена | усуспі́льнене | усуспі́льнені |
| родовий | усуспі́льненого | усуспі́льненої | усуспі́льненого | усуспі́льнених |
| давальний | усуспі́льненому | усуспі́льненій | усуспі́льненому | усуспі́льненим |
| знахідний | усуспі́льнений | усуспі́льнену | усуспі́льнене | усуспі́льнені |
| орудний | усуспі́льненим | усуспі́льненою | усуспі́льненим | усуспі́льненими |
| місцевий | на/в усуспі́льненому, усуспі́льненім | на/в усуспі́льненій | на/в усуспі́льненому, усуспі́льненім | на/в усуспі́льнених |