усунений 2 значення

-1-
дієприкметник
(відстронений, зліквідований)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний усу́нений усу́нена усу́нене усу́нені
родовий усу́неного усу́неної усу́неного усу́нених
давальний усу́неному усу́неній усу́неному усу́неним
знахідний усу́нений, усу́неного усу́нену усу́нене усу́нені, усу́нених
орудний усу́неним усу́неною усу́неним усу́неними
місцевий на/в усу́неному, усу́ненім на/в усу́неній на/в усу́неному, усу́ненім на/в усу́нених
-2-
дієприкметник
(введений в середину чого-небудь)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний усу́нений усу́нена усу́нене усу́нені
родовий усу́неного усу́неної усу́неного усу́нених
давальний усу́неному усу́неній усу́неному усу́неним
знахідний усу́нений, усу́неного усу́нену усу́нене усу́нені, усу́нених
орудний усу́неним усу́неною усу́неним усу́неними
місцевий на/в усу́неному, усу́ненім на/в усу́неній на/в усу́неному, усу́ненім на/в усу́нених

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний усу́нений усу́нена усу́нене усу́нені
родовий усу́неного усу́неної усу́неного усу́нених
давальний усу́неному усу́неній усу́неному усу́неним
знахідний усу́нений, усу́неного усу́нену усу́нене усу́нені, усу́нених
орудний усу́неним усу́неною усу́неним усу́неними
місцевий на/в усу́неному, усу́ненім на/в усу́неній на/в усу́неному, усу́ненім на/в усу́нених