усуватися 2 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
(ліквідовуватися тощо)
Словник відмінків
| Інфінітив | усува́тися, усува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | усу́ваймося, усу́ваймось | |
| 2 особа | усу́вайся, усу́вайсь | усу́вайтеся, усу́вайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | усува́тимуся, усува́тимусь | усува́тимемося, усува́тимемось, усува́тимемся |
| 2 особа | усува́тимешся | усува́тиметеся, усува́тиметесь |
| 3 особа | усува́тиметься | усува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | усу́ваюся, усу́ваюсь | усу́ваємося, усу́ваємось, усу́ваємся |
| 2 особа | усу́ваєшся | усу́ваєтеся, усу́ваєтесь |
| 3 особа | усу́вається | усу́ваються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| усу́ваючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | усува́вся, усува́всь | усува́лися, усува́лись |
| жін. р. | усува́лася, усува́лась | |
| сер. р. | усува́лося, усува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| усува́вшись | ||
-2-
дієслово недоконаного виду
(вкладатися, втискуватися тощо)
Словник відмінків
| Інфінітив | усува́тися, усува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | усу́ваймося, усу́ваймось | |
| 2 особа | усу́вайся, усу́вайсь | усу́вайтеся, усу́вайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | усува́тимуся, усува́тимусь | усува́тимемося, усува́тимемось, усува́тимемся |
| 2 особа | усува́тимешся | усува́тиметеся, усува́тиметесь |
| 3 особа | усува́тиметься | усува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | усу́ваюся, усу́ваюсь | усу́ваємося, усу́ваємось, усу́ваємся |
| 2 особа | усу́ваєшся | усу́ваєтеся, усу́ваєтесь |
| 3 особа | усу́вається | усу́ваються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| усу́ваючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | усува́вся, усува́всь | усува́лися, усува́лись |
| жін. р. | усува́лася, усува́лась | |
| сер. р. | усува́лося, усува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| усува́вшись | ||
Словник відмінків
| Інфінітив | усува́тися, усува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | усу́ваймося, усу́ваймось | |
| 2 особа | усу́вайся, усу́вайсь | усу́вайтеся, усу́вайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | усува́тимуся, усува́тимусь | усува́тимемося, усува́тимемось, усува́тимемся |
| 2 особа | усува́тимешся | усува́тиметеся, усува́тиметесь |
| 3 особа | усува́тиметься | усува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | усу́ваюся, усу́ваюсь | усу́ваємося, усу́ваємось, усу́ваємся |
| 2 особа | усу́ваєшся | усу́ваєтеся, усу́ваєтесь |
| 3 особа | усу́вається | усу́ваються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| усу́ваючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | усува́вся, усува́всь | усува́лися, усува́лись |
| жін. р. | усува́лася, усува́лась | |
| сер. р. | усува́лося, усува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| усува́вшись | ||