устійнений 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний усті́йнений усті́йнена усті́йнене усті́йнені
родовий усті́йненого усті́йненої усті́йненого усті́йнених
давальний усті́йненому усті́йненій усті́йненому усті́йненим
знахідний усті́йнений, усті́йненого усті́йнену усті́йнене усті́йнені, усті́йнених
орудний усті́йненим усті́йненою усті́йненим усті́йненими
місцевий на/в усті́йненому, усті́йненім на/в усті́йненій на/в усті́йненому, усті́йненім на/в усті́йнених