устьобнути 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив устьобну́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   устьобні́мо, устьобні́м
2 особа устьобни́ устьобні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа устьобну́ устьобнемо́, устьобне́м
2 особа устьобне́ш устьобнете́
3 особа устьобне́ устьобну́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. устьобну́в устьобну́ли
жін.р. устьобну́ла
сер.р. устьобну́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
устьобну́вши