уступчатий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний усту́пчатий усту́пчата усту́пчате усту́пчаті
родовий усту́пчатого усту́пчатої усту́пчатого усту́пчатих
давальний усту́пчатому усту́пчатій усту́пчатому усту́пчатим
знахідний усту́пчатий, усту́пчатого усту́пчату усту́пчате усту́пчаті, усту́пчатих
орудний усту́пчатим усту́пчатою усту́пчатим усту́пчатими
місцевий на/в усту́пчатому, усту́пчатім на/в усту́пчатій на/в усту́пчатому, усту́пчатім на/в усту́пчатих