-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив уступа́тися, уступа́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уступа́ймося, уступа́ймось
2 особа уступа́йся, уступа́йсь уступа́йтеся, уступа́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уступа́тимуся, уступа́тимусь уступа́тимемося, уступа́тимемось, уступа́тимемся
2 особа уступа́тимешся уступа́тиметеся, уступа́тиметесь
3 особа уступа́тиметься уступа́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уступа́юся, уступа́юсь уступа́ємося, уступа́ємось, уступа́ємся
2 особа уступа́єшся уступа́єтеся, уступа́єтесь
3 особа уступа́ється уступа́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уступа́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уступа́вся, уступа́всь уступа́лися, уступа́лись
жін. р. уступа́лася, уступа́лась
сер. р. уступа́лося, уступа́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уступа́вшись

Словник синонімів

ЗАХИЩА́ТИкого, що (від нападу, удару, ворожих, небезпечних дій і т. ін.), ОБОРОНЯ́ТИ, БОРОНИ́ТИ, ВІДБОРОНЯ́ТИ, УБЕЗПЕ́ЧУВАТИ[ВБЕЗПЕ́ЧУВАТИ], УБЕРІГА́ТИ[ВБЕРІГА́ТИ], ОБСТАВА́ТИ, ВІДСТО́ЮВАТИ, ОБСТО́ЮВАТИ, СТОЯ́ТИза кого-що,УСТУПА́ТИСЯ[ВСТУПА́ТИСЯ]за кого-що, ЗАСТУПА́ТИрозм., ЗАБОРОНЯ́ТИзаст., ЗБОРОНЯ́ТИзаст., КРИ́ТИзаст. - Док.: захисти́ти, оборони́ти, уборони́ти[вборони́ти]рідковідборони́ти, убезпе́чити[вбезпе́чити], уберегти́[вберегти́], обста́ти, відсто́яти, обсто́яти, посто́яти, уступи́тися[вступи́тися], заступи́ти, заборони́ти, зборони́ти. - Стратегічне завдання полягає в тому, щоб захищати Одесу (В. Кучер); - Я маю своє військо й зараз таки стану обороняти свої маєтності (І. Нечуй-Левицький); Слава тому, хто боронить Вітчизну тут, у тилу (В. Сосюра); - А пам’ятаєте вчительку в Каховці, що ви її від стражників на пристані відбороняли? (О. Гончар); Вона із зброєю в руках відстоюватиме честь і незалежність своєї Батьківщини (В. Кучер); Я землю свою Обстоював серцем юнацьким в бою (М. Стельмах); Наш народ завжди стоїть за мир (П. Воронько); - Хлопці, вступіться! - верескнула дівчина, ховаючись за плечі Громійчука і Василька (І. Волошин); Ну, то рушаймо, люди, святу правду заступити (П. Панч); Я знов став добрим сином, працював за трьох і заборонив від нужди матір з сестрою (О. Стороженко); Потім загримало відкись: "Гаттоне! Бог проти тебе - ніхто не збороне" (П. Грабовський); Розпуджено ґвалтом недолі орлів, Що люд од напасників крили (М. Старицький). - Пор. 1. охороня́ти.
ПОСТУПА́ТИСЯкому чим (переставати сперечатися з кимсь, заперечувати комусь; іти на поступки комусь), УСТУПА́ТИ[ВСТУПА́ТИ]кому, розм., ПІДДАВА́ТИСЯкому, розм., УСТУПА́ТИСЯ[ВСТУПАТИСЯ]діал., ПОСВЯ́ЧУВАТИкомущо, діал.; ВІДСТУПА́ТИ, ПОДАВА́ТИСЯ (під тиском когось, чогось припиняти свою боротьбу, діяльність тощо). - Док.: поступи́тися, уступити[вступи́ти], підда́тися, уступи́тися[вступи́тися], посвяти́ти, відступи́ти, пода́тися. Коростильов ні з ким не сварився і завжди поступався сильнішим... (Григорій Тютюнник); Краще свого вступить, аби на себе ніякої плями не навести (збірник "Народні оповідання"); Не буду його сердити, буду піддаваться... (Г. Квітка-Основ’яненко); Внутрішній голос на своєму стоїть, а я на своєму, ніхто вступатись не вступається (Є. Гуцало); Він показав.. свій бистрий розум та вірний спосіб числення, що задля сподіваної більшої користі радо посвячує меншу (І. Франко); - Треба було зманеврувати: удати, ніби відступаєш, і пошукати біля себе людей, які однаково з вами думають (Ю. Шовкопляс); [Химка:] Довго я не подавалася, - як.. кинути матір та поїхати з паничем? (Панас Мирний).