устрінутися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив устрі́нутися, устрі́нутись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   устрі́ньмося, устрі́ньмось
2 особа устрі́нься устрі́ньтеся, устрі́ньтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа устрі́нуся, устрі́нусь устрі́немося, устрі́немось, устрі́немся
2 особа устрі́нешся устрі́нетеся, устрі́нетесь
3 особа устрі́неться устрі́нуться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. устрі́нувся, устрі́нувсь устрі́нулися, устрі́нулись
жін.р. устрі́нулася, устрі́нулась
сер.р. устрі́нулося, устрі́нулось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
устрі́нувшись