устрінути 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[діал.]
Словник відмінків
Інфінітив | устрі́нути | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | устрі́ньмо | |
2 особа | устрі́нь | устрі́ньте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | устрі́ну | устрі́немо, устрі́нем |
2 особа | устрі́неш | устрі́нете |
3 особа | устрі́не | устрі́нуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | устрі́нув | устрі́нули |
жін.р. | устрі́нула | |
сер.р. | устрі́нуло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
устрі́нувши |