устрягти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | устрягти́ | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | устрягні́мо, устрягні́м | |
2 особа | устрягни́ | устрягні́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | устрягну́ | устря́гнемо, устря́гнем |
2 особа | устря́гнеш | устря́гнете |
3 особа | устря́гне | устря́гнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | устря́г | устрягли́ |
жін.р. | устрягла́ | |
сер.р. | устрягло́ | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
устря́гши |