-1-
дієслово недоконаного виду
[форми -ваю-, -ваєш-... вживаються рідко]

Словник відмінків

Інфінітив устрява́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   устрява́ймо
2 особа устрява́й устрява́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа устрява́тиму устрява́тимемо, устрява́тимем
2 особа устрява́тимеш устрява́тимете
3 особа устрява́тиме устрява́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа устряю́, устрява́ю устряємо́, устряє́м, устрява́ємо, устрява́єм
2 особа устряє́ш, устрява́єш устряєте́, устрява́єте
3 особа устряє́, устрява́є устряю́ть, устрява́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
устряючи́, устрява́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. устрява́в устрява́ли
жін. р. устрява́ла
сер. р. устрява́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
устрява́вши

Словник синонімів

ВСТУПА́ТИ[УСТУПА́ТИ]із сл. в розмову, бесіду, балачку і т. ін.,ВКЛЮЧА́ТИСЯ, ПРИЄ́ДНУВАТИСЯ, ВСТРЯВА́ТИ[УСТРЯВА́ТИ]. - Док.: вступи́ти[уступи́ти], включи́тися, приєдна́тися, встря́нути[устря́нути], встря́ти[устря́ти]. Олена слухала все те, але в розмову не вступала (Григорій Тютюнник); Він завжди кланявся і то сим, то тим боком уступав у розмову з паном (Панас Мирний); Павло.. дуже хотів включитися в розмову, але боявся (В. Кучер); Відтоді, ображена і налякана, дівчина назавжди відмовилася встрявати з ним у бесіду (В. Козаченко); Збоку зразу ж сиділо кілька селян.. Яшко устряв до них у балачку (А. Головко).
ВТРУЧА́ТИСЯ[УТРУЧА́ТИСЯ]у що, до чого (з власного бажання, самочинно включатися в якусь дію, починати займатися чиїмись справами), ВТОРГА́ТИСЯ[УТОРГА́ТИСЯ]книжн.,ВВ’Я́ЗУВАТИСЯ[УВ’Я́ЗУВАТИСЯ]розм.,ВСТРЯВА́ТИ[УСТРЯВА́ТИ]розм., ВПЛУ́ТУВАТИСЯ[УПЛУ́ТУВАТИСЯ]розм., ПРИПЛУ́ТУВАТИСЯрозм., ЛІ́ЗТИрозм., МІША́ТИСЯрозм.,ЗАМІ́ШУВАТИСЯрозм.,ВМІ́ШУВАТИСЯ[УМІ́ШУВАТИСЯ]розм.,МИ́КАТИСЯдіал.,ТУРА́ТИСЯдіал.; ПІДПРЯГА́ТИСЯрозм. (у розмову). - Док.: втру́титися[утру́титися], вто́ргнутися[уто́ргнутися], вв’яза́тися[ув’яза́тися], встря́нути[устря́нути], встря́ти[устря́ти], вплу́татися[уплу́татися], приплу́татися, влі́зти, заміша́тися, вміша́тися[уміша́тися], підпрягти́ся. Тут я почуваюся вільним,.. ніхто не втручається в моє приватне життя (М. Коцюбинський); - Письменники сміливо вторгаються у життя, порушуючи найскладніші проблеми (з газети); Без крайньої потреби не ув’язується [офіціантка] з відвідувачами в суперечки (О. Гончар); Чи варт вам устрявати у таке діло? Що вона вам - сестра, родичка? (Панас Мирний); Моя дружина.. ні в які авантюри не стане вплутуватися (І. Кулик); - А я вам кажу про це, бо ви в мене питали про нього! Якби не питали, то я б ліз? (Є. Гуцало); - Се моє діло: чи продав, чи позакладав, - не мішайтесь (Г. Квітка-Основ’яненко); Він не вирізняється нічим із юрби селян, рідко вмішується в розмову (І. Франко); - Я вже й не микаюсь в їх діло, і змовчую (І. Нечуй-Левицький); Василеве поле засівав Шміло, бо Василь.. ні до чого й не турався (І. Франко).
ЗАСТРЯ́ТИ (потрапивши в щось тісне, вузьке, грузьке, липке і т. ін., утратити можливість рухатися далі), ЗАСТРЯ́НУТИрідше, ЗАСТРЯ́ГТИ, ЗАСТРЯ́ГНУТИрідше, ВСТРЯ́ТИ[УСТРЯ́ТИ]діал., ВСТРЯ́НУТИ[УСТРЯ́НУТИ]діал., ВСТРЯГТИ́[УСТРЯГТИ́]діал.; ЗАСІ́СТИ (потрапивши в непридатне для проїзду місце); ЗАГРУ́ЗНУТИ, ПОГРУ́ЗНУТИ, ПОГРУ́ЗТИ, ЗАВ’Я́ЗНУТИ, ЗАВ’Я́ЗТИ, ЗАХРЯ́СНУТИ, ЗАХРЯ́СТИрозм. (у чомусь грузькому). - Недок.: застрява́ти[застряга́ти], стря́гнутидіал.встрява́ти[устрява́ти], встряга́ти[устряга́ти], загруза́ти, погруза́ти, зав’яза́ти. Він застряв у юрбі, як сокира в деревині (З. Тулуб); Машини з боєприпасами та пальним застрягали в грязюці (Л. Дмитерко); Кілька озброєних людей рятували танкетку, яка засіла на місточку у вербових палях (В. Земляк); Цілі танкові армії захрясли в багнюці (О. Довженко). - Пор. гру́знути.
ПРИЄ́ДНУВАТИСЯдо кого-чого (перев. до гурту, до тих, хто рухається, пересувається кудись), ПРИЛУЧА́ТИСЯ, ДОЛУЧА́ТИСЯ, ПРИБИВА́ТИСЯ, ПРИСТАВА́ТИ, ПРИЛАШТО́ВУВАТИСЯ, ПРИЛАДНО́ВУВАТИСЯ[ПРИЛА́ДНУВАТИСЯ], ПРИСУСІ́ДЖУВАТИСЯрозм., ПРИМО́ЩУВАТИСЯрозм.; ЧІПЛЯ́ТИСЯрозм. (перев. без чиєїсь згоди, запрошення); ВЛИВА́ТИСЯтакож у що, ВСТРЯВА́ТИ[УСТРЯВА́ТИ]у що, між кого, на що, зневажл. (поповнювати склад чогось); ПРИПИ́ТУВАТИСЯрозм. (заводячи розмову). - Док.: приєдна́тися, прилучи́тися, долучи́тися, приби́тися, приста́ти, прилаштуватися, приладна́тися, присусі́дитися, примости́тися, причепи́тися, учепи́тися[вчепи́тися], вли́тися, встря́ти[устря́ти], встря́нути[устря́нути], припита́тися. Гурт збільшувався, - приєднувались, як правило, студенти, які в гурті впізнавали своїх знайомих (Є. Гуцало); Їду я в таксі. До мене прилучається - а чого ж і не підвезти?- мій давній знайомий (О. Ковінька); Повстанці, що прийшли з Мельничуком, долучаються до гурту, вечеряють (Мирослав Ірчан); Радісно кружляє [Христина] по ставку, поки не прибивається до дівчат (М. Стельмах); По дорозі до рудого хлопчика пристало ще кілька малюків (І. Багмут); На станції Богучар вони прилаштувалися до військового ешелону і поїхали на фронт (Григорій Тютюнник); Колона семьонівців вже приладновувалася поруч колони кексгольмців (Ю. Смолич); Присусіджується [дівча] до мами і вкупі з нею ходять то в музей, то по магазинах (Леся Українка); Товстий крамар і гнилозубий чоловік .. примостилися до гурту (Панас Мирний); - Пішов я, а за мною іще онук мій учепився (Г. Хоткевич); Щодня нові й нові частини вливалися до армії: вона дедалі ставала грізнішою силою (В. Собко); Од’їжджаючи, приказував Онилці, надіваючи на палець каблучку: "Гляди ж без мене на юлицю не ходи і на досвітки не встрявай" (Ганна Барвінок); Одразу розчервонілася [Текля] від першої чарки, до сусідок по столу припиталася, почала їм щось оповідати про своє життя (В. Кучер).
ПРИЄ́ДНУВАТИСЯдо кого-чого (починати брати участь у тому, що роблять інші), ПРИЛУЧА́ТИСЯ, ДОЛУЧА́ТИСЯ, ПРИСТАВА́ТИ, ВКЛЮЧА́ТИСЯдо чого, у що, ПІДКЛЮЧА́ТИСЯрозм., ПІДПРЯГА́ТИСЯрозм., ПРИПРЯГА́ТИСЯрозм., ВСТРЯВА́ТИ[УСТРЯВА́ТИ]у що, між кого, розм.; ПІДХО́ПЛЮВАТИщо (пісню, розмову). - Док.: приєдна́тися, прилучи́тися, долучи́тися, приста́ти, включи́тися, підключи́тися, підпрягти́ся, припрягти́ся, встря́ти[устря́ти], встря́нути[устря́нути], підхопи́ти. В розпалі бою Клим забував про наказ Малини - сидіти в траншеї взводу - і приєднувався до бійців, які атакували ворога (Я. Гримайло); - Каченята танцюють. Ведмідь пританцьовує, запрошує Бабусю і з нею прилучається до танцю (О. Олесь); До Данилка пристає Ярилко. Обидва танцюють з викрутасами (Грицько Григоренко); Українські фольклористи .. включаються у вирішення важливих питань про шляхи і перспективи розвитку поетичного мистецтва народу (з журналу); [Наташа:] Ми тут створимо таку бригаду, щоб аж на фронті слава пішла..А поки що он до тітки Насті підключайтесь (Я. Баш); - Тепер не обов’язково самому все ладнати, хай підпрягаються сусіди (М. Чабанівський); - В мене є один начальник, бригадир - і все. А то ще Тиміш припрігся, мораль заходився вичитувати (Д. Бедзик); Він сам мав таку вдачу, що коли робив яке діло, то щоб ніхто не встрявав і не перешкоджав робити, як хочеш (Б. Грінченко); Тодішній лицедій мусив добре вміти підхоплювати діалог (О. Ільченко).