ВСКО́ЧИТИ[УСКО́ЧИТИ] (стрибками проникнути всередину), ВСТРИБНУ́ТИ[УСТРИБНУ́ТИ], ВПЛИГНУ́ТИ[УПЛИГНУ́ТИ]. - Недок.: вска́кувати[уска́кувати], встри́бувати[устри́бувати], вплига́ти[уплига́ти]. І рад би Вовк в які ворота вскочить (Л. Глібов); Панько.. ускочив у дерев’яний великий цебер (Б. Грінченко); Останнім у човен встрибнув командир (П. Автомонов); Заєць вплигнув в темну печеру (І. Нечуй-Левицький); Продер [Вовк] глупої ночі під стріхою в кошару дірку та й уплигнув серед овечки (Остап Вишня).