-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив устри́бувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   устри́буймо
2 особа устри́буй устри́буйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа устри́буватиму устри́буватимемо, устри́буватимем
2 особа устри́буватимеш устри́буватимете
3 особа устри́буватиме устри́буватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа устри́бую устри́буємо, устри́буєм
2 особа устри́буєш устри́буєте
3 особа устри́бує устри́бують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
устри́буючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. устри́бував устри́бували
жін. р. устри́бувала
сер. р. устри́бувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
устри́бувавши

Словник синонімів

ВСКО́ЧИТИ[УСКО́ЧИТИ] (стрибками проникнути всередину), ВСТРИБНУ́ТИ[УСТРИБНУ́ТИ], ВПЛИГНУ́ТИ[УПЛИГНУ́ТИ]. - Недок.: вска́кувати[уска́кувати], встри́бувати[устри́бувати], вплига́ти[уплига́ти]. І рад би Вовк в які ворота вскочить (Л. Глібов); Панько.. ускочив у дерев’яний великий цебер (Б. Грінченко); Останнім у човен встрибнув командир (П. Автомонов); Заєць вплигнув в темну печеру (І. Нечуй-Левицький); Продер [Вовк] глупої ночі під стріхою в кошару дірку та й уплигнув серед овечки (Остап Вишня).