устоятися 2 значення

-1-
дієслово доконаного виду
(ставати спокійним)

Словник відмінків

Інфінітив усто́ятися, усто́ятись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа усто́їться усто́яться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. усто́явся, усто́явсь усто́ялися, усто́ялись
жін.р. усто́ялася, усто́ялась
сер.р. усто́ялося, усто́ялось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
усто́явшись
-2-
дієслово доконаного виду
(витримати натиск, напад; виявити витримку) [діал.]

Словник відмінків

Інфінітив усто́ятися, усто́ятись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа усто́їться усто́яться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. усто́явся, усто́явсь усто́ялися, усто́ялись
жін.р. усто́ялася, усто́ялась
сер.р. усто́ялося, усто́ялось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
усто́явшись

Словник відмінків

Інфінітив усто́ятися, усто́ятись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   усті́ймося, усті́ймось
2 особа усті́йся, усті́йсь усті́йтеся, усті́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа усто́юся, усто́юсь усто́їмося, усто́їмось, усто́їмся
2 особа усто́їшся усто́їтеся, усто́їтесь
3 особа усто́їться усто́яться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. усто́явся, усто́явсь усто́ялися, усто́ялись
жін.р. усто́ялася, усто́ялась
сер.р. усто́ялося, усто́ялось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
усто́явшись