устоятися 2 значення
-1-
дієслово доконаного виду
(ставати спокійним)
Словник відмінків
| Інфінітив | усто́ятися, усто́ятись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | усто́їться | усто́яться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | усто́явся, усто́явсь | усто́ялися, усто́ялись |
| жін.р. | усто́ялася, усто́ялась | |
| сер.р. | усто́ялося, усто́ялось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| усто́явшись | ||
-2-
дієслово доконаного виду
(витримати натиск, напад; виявити витримку) [діал.]
Словник відмінків
| Інфінітив | усто́ятися, усто́ятись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | усто́їться | усто́яться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | усто́явся, усто́явсь | усто́ялися, усто́ялись |
| жін.р. | усто́ялася, усто́ялась | |
| сер.р. | усто́ялося, усто́ялось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| усто́явшись | ||
Словник відмінків
| Інфінітив | усто́ятися, усто́ятись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | усті́ймося, усті́ймось | |
| 2 особа | усті́йся, усті́йсь | усті́йтеся, усті́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | усто́юся, усто́юсь | усто́їмося, усто́їмось, усто́їмся |
| 2 особа | усто́їшся | усто́їтеся, усто́їтесь |
| 3 особа | усто́їться | усто́яться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | усто́явся, усто́явсь | усто́ялися, усто́ялись |
| жін.р. | усто́ялася, усто́ялась | |
| сер.р. | усто́ялося, усто́ялось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| усто́явшись | ||