устояний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний усто́яний усто́яна усто́яне усто́яні
родовий усто́яного усто́яної усто́яного усто́яних
давальний усто́яному усто́яній усто́яному усто́яним
знахідний усто́яний, усто́яного усто́яну усто́яне усто́яні, усто́яних
орудний усто́яним усто́яною усто́яним усто́яними
місцевий на/в усто́яному, усто́янім на/в усто́яній на/в усто́яному, усто́янім на/в усто́яних