устидливий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний устидли́вий устидли́ва устидли́ве устидли́ві
родовий устидли́вого устидли́вої устидли́вого устидли́вих
давальний устидли́вому устидли́вій устидли́вому устидли́вим
знахідний устидли́вий, устидли́вого устидли́ву устидли́ве устидли́ві, устидли́вих
орудний устидли́вим устидли́вою устидли́вим устидли́вими
місцевий на/в устидли́вому, устидли́вім на/в устидли́вій на/в устидли́вому, устидли́вім на/в устидли́вих