ВКЛАДА́ТИСЯ[УКЛАДА́ТИСЯ] (робити щось вчасно у визначених часових межах), ВСТИГА́ТИ[УСТИГА́ТИ]. - Док.: вкла́стися[укла́стися], всти́гнути[усти́гнути], всти́гти[усти́гти]. Поки метал остигне, саме місяців три й мине. Якраз вкладешся в план (В. Собко); - Чи спроможешся ж ти встигнути з цим ділом до Великодня.., - сказав отець Гарасим (І. Нечуй-Левицький).

I. ПРИБУ́ТИ (прийти, приїхати тощо кудись, до когось, з якоїсь нагоди, для виконання чогось і т. ін.), ДОБРА́ТИСЯ[ДІБРА́ТИСЯрідко], ПРИВІ́ЯТИСЯрозм., ПРИМАНДРУВА́ТИрозм., ПРИЧИМЧИКУВА́ТИрозм., ПРИБИ́ТИСЯрозм., ПРИТАСКА́ТИСЯрозм., ПРИЧВАЛА́ТИфам., ПРИСУ́НУТИфам., ПРИПЕ́РТИ фам., ПРИПЕ́РТИСЯфам., ПРИТАРАБА́НИТИСЯфам., ПРИТИ́РИТИСЯфам., ПРИТО́ПАТИфам.,ПРИСУРГА́НИТИСЯфам., ПРИЛИ́НУТИпоет., ЗГОЛОСИ́ТИСЯдіал.; ПРИПХА́ТИСЯрозм., ПРИТЕЛЮ́ЩИТИСЯфам., ПРИТИ́СНУТИСЯзневажл. (недоречно або невчасно); УСТИ́ГНУТИ[ВСТИ́ГНУТИ], УСТИ́ГТИ[ВСТИ́ГТИ], ПІДОСПІ́ТИ, ПРИСПІ́НУТИ[ПРИСПІ́ТИ]розм., НАСПІ́НУТИ[НАСПІ́ТИ]розм., НАСТИ́ГНУТИ[НАСТИ́ГТИ]розм. (вчасно); ПРИСКО́ЧИТИрозм., ПРИСКАКА́ТИрозм., ПРИМЧА́ТИрозм., ПРИМЧА́ТИСЯрозм. рідше, ПРИНЕСТИ́СЯрозм.,ПРИЛЕТІ́ТИрозм. (швидко, зненацька); ПРИТЕЛІПА́ТИСЯрозм., ПРИПЛЕ́НТАТИрозм., ПРИПЛЕ́НТАТИСЯрозм., ПРИПЛЕСТИ́СЯрозм., ПРИВОЛОКТИ́СЯ[ПРИВОЛІКТИ́СЯ]розм., ПРИВОЛОЧИ́ТИСЯрозм., ПРИТЯГНУ́ТИСЯ[ПРИТЯГТИ́СЯ]розм., ПРИЧАЛА́ПАТИрозм., ПРИЧА́ПАТИрозм., ПРИЧО́ВГАТИрозм., ПРИШКАНДИБА́ТИрозм., ПРИШКУТИЛЬГА́ТИрозм., ПРИДИ́БАТИрозм., ПРИПОВЗТИ́розм. (перев. повільно, з труднощами). - Недок.: прибува́ти, добира́тися, прита́скуватися, притараба́нюватися, устига́ти[встига́ти], приспіва́ти, наспіва́ти, настига́ти, прино́ситися, приліта́ти, приповза́ти. Микола спитав Андрія, чи ніхто не бачив його, як він прибув, чи нічого такого підозрілого? (І. Багряний); - Узяли, та й одсудили мою землю Бог його знає й кому.. На те, мабуть, щоб перевів її на гроші та й повіявся туди, звідкіля й привіявся... (Панас Мирний); Як примандрували до зеленого гаю: "Отут, дівчино, я дороги не знаю" (пісня); - А ти відкіля се причимчикувала?.. Де взялася, питаю! - грізно гукнув Грицько (Панас Мирний); Цієї ночі до рідного порога прибився син Савка, про якого вже кілька місяців не було ні слуху, ні духу (Ю. Мокрієв); - Ось і приїхала! Притаскалася! Чого мене принесло сюди! (Л. Яновська); Кость Гордієнко причвалав до редакції на третій день (Т. Масенко); Того ж дня до школи присунув інший відвідувач (В. Речмедін); Не міг одійти від кону й пан Пампушка-Купа-Стародупський, що з гайдуками припер сюди припиняти виставу (О. Ільченко); - В залу приперся заросянський попище та ще й з сином (І. Нечуй-Левицький); - Ну, тепер тобі й не треба йти до столяра: сам притарабанився до тебе (М. Стельмах); [Ганна:] Ще й старий сюди притириться (І. Карпенко-Карий); [Федя:] Новенькі притопали (Я. Баш); - Чи не прокляті тобі відьми!Й присурганились, неначе їм зумисне хто дав знати за наш бал (І. Нечуй-Левицький); [Одарка:] Де ж це ти взявся? Звідки прилинув до своєї милої? (М. Кропивницький); - Чи заходив сюди Север?Я йому казав, щоб зголосився між четвертою й шостою... (Ірина Вільде); - А ваше обмундирування у нас тут пропало.. І ось через таку дурницю до нас обов’язково припхається ревізор (переклад С. Масляка); - Хватило ж у Гервасія совісті - і до хати прителющився (М. Стельмах); [Ганна:] Чого ти притисся сюди? Перебив мені лаятися (І. Карпенко-Карий); Треба було поспішати, щоб устигнути ще й на весілля Костомарова (О. Іваненко); Він борсався в воді, поки йому на допомогу не підоспів чоботар (С. Добровольський); Татар приспіло небагато, але від того шарварку здавалося, що їх там незліченна сила... (О. Ільченко); Доки наспіла допомога, пароплав переможно різав запінені вали (Мирослав Ірчан); За піднесену грізну ногу німця благально вчепилася Любина мати, що миттю настигла рятувати дочку (І. Ле); Сім холодних потів з мене збігло, усе чекав, що жандарми прискочать (І. Муратов); Примчав карний загін, і почалась розправа над селянами (Л. Юхвід); Як тільки зарум’янилась [черешня] .., так директор радгоспу одразу й примчавсь до спецшколи: - Помагайте, виручайте! .. (О. Гончар); - Чи не на крилах, бува, принеслись, Настасе Парамоновичу? (Я. Баш); Через тиждень прилетів у Гетьманське посередник Кривинський (Панас Мирний); [Копистка:] Бувало й нап’єшся отак та прителіпаєшся додому без розуму... (М. Куліш); - Чого він придибав?Нема в його хати, Ні сестри, ні брата, нікого нема. Чого ж він приплентав? (Т. Шевченко); Зліз [дід] із печі і, спираючись на два ціпки, приплентався на свято (О. Донченко); Коли Гнат приплівся додому, було вже темно (К. Гордієнко); Пізно вночі притягсь він додому і п’яно реготався та верзякав (П. Тичина); - Він, як сова,.. при нашому світлі нічого не бачить: із своїм причалапав (О. Гончар); Причапали старі баби, охаючи (Марко Вовчок); Берег біля купальні залюднений. Жінки, дівчата, чоловіки і дехто з старих бабів сюди причовгав (А. Шиян); Насилу оце пришкандибав до вас, - слизько дуже йти (Словник Б. Грінченка); Мусив Ілько присісти з болю на місці.. Так потім і пришкутильгав до товариства без нічого... (П. Козланюк); Пізно приповз бродник. Мстислав і виду не подав, що чекає його з нетерпінням (А. Хижняк). - Пор. 1. з’яви́тися, 1. прихо́дити.

УСТИ́ГНУТИ[ВСТИ́ГНУТИ] (вчасно зробити що-небудь), УСТИ́ГТИ[ВСТИ́ГТИ], ПОСПІ́ТИрозм.розм.,ПОХОПИ́ТИСЯрозм.,ПОХВАТИ́ТИСЯдіал.ПОСТИ́ГНУТИ[ПОСТИ́ГТИ]розм.,ПОХОПИ́ТИСЯрозм.,ПОХВАТИ́ТИСЯдіал. - Недок.: устига́ти[встига́ти], поспіва́ти, постига́ти. Дорогою він устиг взнати все потрібне (М. Стельмах); Старий ледве встигає за сином (А. Шиян); - Ну, додому ще поспієте! Ми от підемо через сад (Леся Українка); - Хе-хе-хе!.. Гора з горою не зійдуться, а ми... - сміявся він, ледве постигаючи короткими ногами за Соломією (М. Коцюбинський); Курінний похопився завчасу пронизати йому [вартовому] перса ножем (М. Старицький); Якби в службі добре, то за панами не похватився б (прислів’я). - Пор. 1. насти́гнути.