устивицький 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний усти́вицький усти́вицька усти́вицьке усти́вицькі
родовий усти́вицького усти́вицької усти́вицького усти́вицьких
давальний усти́вицькому усти́вицькій усти́вицькому усти́вицьким
знахідний усти́вицький, усти́вицького усти́вицьку усти́вицьке усти́вицькі, усти́вицьких
орудний усти́вицьким усти́вицькою усти́вицьким усти́вицькими
місцевий на/в усти́вицькому, усти́вицькім на/в усти́вицькій на/в усти́вицькому, усти́вицькім на/в усти́вицьких