-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив усте́люватися, усте́люватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   усте́люймося, усте́люймось
2 особа усте́люйся, усте́люйсь усте́люйтеся, усте́люйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа усте́люватимуся, усте́люватимусь усте́люватимемося, усте́люватимемось, усте́люватимемся
2 особа усте́люватимешся усте́люватиметеся, усте́люватиметесь
3 особа усте́люватиметься усте́люватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа усте́лююся, усте́лююсь усте́люємося, усте́люємось, усте́люємся
2 особа усте́люєшся усте́люєтеся, усте́люєтесь
3 особа усте́люється усте́люються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
усте́люючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. усте́лювався, усте́лювавсь усте́лювалися, усте́лювались
жін. р. усте́лювалася, усте́лювалась
сер. р. усте́лювалося, усте́лювалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
усте́лювавшись

Словник синонімів

ЛЯГА́ТИ (про світло, тінь, сніг і т. ін. - розповсюджуючись по якій-небудь поверхні, покривати її собою), ПА́ДАТИ, УСТЕЛЯ́ТИСЯ[ВСТЕЛЯ́ТИСЯ], УСТЕ́ЛЮВАТИСЯ[ВСТЕ́ЛЮВАТИСЯ], ПРОСТЯГА́ТИСЯ, ВІДКИДА́ТИСЯрозм.; СІДА́ТИ, ОСІДА́ТИ (про росу, туман, пил і т. ін.); ОПУСКА́ТИСЯ (про темряву й т. ін. - охоплювати, окутувати собою що-небудь); ПРИПАДА́ТИ, ПОЛЯГА́ТИ, РОЗПЛА́СТУВАТИСЯ, РОЗПЛА́ТУВАТИСЯрідше (про дим і т. ін. - стелитися низько над землею). - Док.: лягти́, устели́тися[встели́тися], простягти́ся, простягну́тися, відки́нутися, сі́сти, осі́сти, опусти́тися, припа́сти, полягти́, розпласта́тися, розплата́тися. Яскраве сонячне проміння лягає на підлогу (І. Кочерга); Сині тіні лягають на землю (Н. Рибак); Він [сніг] лягав товстим шаром на покрівлі будинків (П. Загребельний); Бігає [художник] по кімнаті, ..все обмірковує, куди найбільше падає світло (О. Донченко); Земна тінь від осокорів падала на сорочки, .. на понурі обличчя (Григорій Тютюнник); - Коли вже на цвіт падає погожа роса, я до схід сонця буджу бджолу на роботу (М. Стельмах); Шлях устелявся шаром тонкого пороху (І. Ле); Світло місяця лилося вікном, устелюючись срібними, матовими пасмами на помості (О. Кобилянська); Вже довге проміння вечора простяглося по кімнаті (Ю. Яновський); Холодні роси сідають йому на постоли (М. Коцюбинський); Сніг сідав йому на волосся (І. Микитенко); На землю осідав важкий, густий туман (О. Десняк); Вечір опускався за вікнами кабінету (В. Собко); Дим з папіроси вився і припадав до землі (Ю. Яновський); По Чернечій балці густий туман поліг (І. Ле); Важкий дим чорним крилом розпластався над заставою (Ю. Збанацький); На долинці.. піднімався на лапи туман і ..м’яко розплатувався над землею (М. Стельмах). - Пор. 1. стели́тися.
УКРИВА́ТИСЯ[ВКРИВА́ТИСЯ]чим (про якусь поверхню - рясно, густо заповнюватися шаром чого-небудь, рослинністю, певними предметами), ПОКРИВА́ТИСЯ, ОКРИВА́ТИСЯрідше, КРИ́ТИСЯрідше, БРА́ТИСЯ, ЗАСТЕЛЯ́ТИСЯ, УСТЕЛЯ́ТИСЯ[ВСТЕЛЯ́ТИСЯ], УСТЕ́ЛЮВАТИСЯ[ВСТЕЛЮВАТИСЯ], УСІВА́ТИСЯ[ВСІВА́ТИСЯ], ОБСІВА́ТИСЯ, ОДЯГА́ТИСЯрозм.; ЗАТЯГА́ТИСЯ (перев. суцільно); ОБЛИВА́ТИСЯ (вкриватися дуже густо); ОБРОСТА́ТИ (вкриватися окремими предметами); ОБСИПА́ТИСЯ[ОСИПА́ТИСЯ], ПРИПАДА́ТИ, ОПУ́ШУВАТИСЯ (пилом, снігом, інеєм тощо). - Док.: укри́тися[вкри́тися], покри́тися, узя́тися[взя́тися], застели́тися, устели́тися[встели́тися], усі́ятися[всі́ятися], обсі́ятися, одягну́тися, одягти́ся, затягну́тися, обли́тися, обрости́, обси́патися[оси́патися], припа́сти, опу́шитися. Кінчався квітень. Що не день, то густішою зеленню вкривались молоді гаї (І. Цюпа); Знесилені руки і ноги покривались краплями поту (М. Коцюбинський); У неділю вранці-рано Поле крилося туманом (Т. Шевченко); Ладозьке озеро бралося кригою (Ю. Смолич); Здалеку все мов розлазилося, геть-геть у сторони, рідшало й застилалося серпанком (Панас Мирний); Небо затяглося сірою мішковиною, крізь яку бризнули перші краплі (Ю. Яновський; Уквітчалися [робітничі селища] абрикосовими садочками, які навесні обливаються цвітом (Д. Ткач); Пливе довга доріжка конвеєра. Повільно рухаючись, поодинокі деталі обростають гвинтиками, котушками, стрілками (П. Автомонов).