устежити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив усте́жити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   усте́жмо
2 особа усте́ж усте́жте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа усте́жу усте́жимо, усте́жим
2 особа усте́жиш усте́жите
3 особа усте́жить усте́жать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. усте́жив усте́жили
жін.р. усте́жила
сер.р. усте́жило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
усте́живши