-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | устатко́вувати |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | устатко́вуймо |
| 2 особа | устатко́вуй | устатко́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | устатко́вуватиму | устатко́вуватимемо, устатко́вуватимем |
| 2 особа | устатко́вуватимеш | устатко́вуватимете |
| 3 особа | устатко́вуватиме | устатко́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | устатко́вую | устатко́вуємо, устатко́вуєм |
| 2 особа | устатко́вуєш | устатко́вуєте |
| 3 особа | устатко́вує | устатко́вують |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| устатко́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | устатко́вував | устатко́вували |
| жін. р. | устатко́вувала |
| сер. р. | устатко́вувало |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| устатко́вувавши |
Словник синонімів
ОБЛАДНА́ТИ (ладнаючи, споруджуючи що-небудь, пристосувати для певної мети), ОПОРЯДИ́ТИ, УЛАШТУВА́ТИ [ВЛАШТУВА́ТИ], УСТАТКУВА́ТИ, ОБЛАГОДИТИ розм., ОПОРЯДКУВА́ТИ рідше. - Недок.: обла́днувати, опоря́джувати, опоряджа́ти, улашто́вувати [влашто́вувати], устатко́вувати, обла́годжувати, опорядко́вувати. [Ніна:] Будівельники нам майстерні мають обладнувати (Л. Дмитерко); Опоряджаючи робочі приміщення, слід брати до уваги здатність кольору викликати втому зорового аналізатора (з журналу); Щоб почувала [невістка] себе вільніше, вони опорядили їй з комори хатину, прорубавши в ній вікно (В. Кучер); Я влаштував майстерню у себе на квартирі і в ній працював три роки (О. Довженко); Історія почалася 20 вересня 1931 року, коли бригада Яремчука дала слово устаткувати кисневу станцію і висунула зустрічний план (М. Трублаїні); Якби сам Яким Макуха увесь порядок у своєму господарстві давав, то швидко у нього.. і в кімнаті, що для проїжджаючих облагодив, горобці цвірінькали (Г. Квітка-Основ’яненко); Ми й тут лісову хатку опорядкували собі гарненько (Марко Вовчок). - Пор. осна́щувати.