установчий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний устано́вчий устано́вча устано́вче устано́вчі
родовий устано́вчого устано́вчої устано́вчого устано́вчих
давальний устано́вчому устано́вчій устано́вчому устано́вчим
знахідний устано́вчий устано́вчу устано́вче устано́вчі
орудний устано́вчим устано́вчою устано́вчим устано́вчими
місцевий на/в устано́вчому, устано́вчім на/в устано́вчій на/в устано́вчому, устано́вчім на/в устано́вчих