установочний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний устано́вочний устано́вочна устано́вочне устано́вочні
родовий устано́вочного устано́вочної устано́вочного устано́вочних
давальний устано́вочному устано́вочній устано́вочному устано́вочним
знахідний устано́вочний устано́вочну устано́вочне устано́вочні
орудний устано́вочним устано́вочною устано́вочним устано́вочними
місцевий на/в устано́вочному, устано́вочнім на/в устано́вочній на/в устано́вочному, устано́вочнім на/в устано́вочних