установлюваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний устано́влюваний устано́влювана устано́влюване устано́влювані
родовий устано́влюваного устано́влюваної устано́влюваного устано́влюваних
давальний устано́влюваному устано́влюваній устано́влюваному устано́влюваним
знахідний устано́влюваний, устано́влюваного устано́влювану устано́влюване устано́влювані, устано́влюваних
орудний устано́влюваним устано́влюваною устано́влюваним устано́влюваними
місцевий на/в устано́влюваному, устано́влюванім на/в устано́влюваній на/в устано́влюваному, устано́влюванім на/в устано́влюваних