усталений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уста́лений уста́лена уста́лене уста́лені
родовий уста́леного уста́леної уста́леного уста́лених
давальний уста́леному уста́леній уста́леному уста́леним
знахідний уста́лений уста́лену уста́лене уста́лені
орудний уста́леним уста́леною уста́леним уста́леними
місцевий на/в уста́леному, уста́ленім на/в уста́леній на/в уста́леному, уста́ленім на/в уста́лених

Словник синонімів

УСТА́ЛЕНИЙ (який закріпився в певній формі), УЗВИЧА́ЄНИЙ, СТА́ЛИЙ, СТІЙКИ́Й, ЗАКОРЕНІ́ЛИЙ (який міцно встановився - про щось негативне). Як відомо, Кобилянська залюбки малює тип жінки, що бунтується против усталеної традиції (І. Франко); - Але ж, бачиш, задоволення окремого індивідуума не завжди збігається з узвичаєними суспільними ідеалами (Є. Гуцало); Стійкі словосполучення; Галаган зирнув на брата з почуттям давно засвоєної, закоренілої зверхності (І. Рябокляч).