успішитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
(устигати) [діал.]

Словник відмінків

Інфінітив успіши́тися, успіши́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   успіші́мося, успіші́мось, успіші́мся
2 особа успіши́ся, успіши́сь успіші́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа успішу́ся, успішу́сь успішимо́ся, успішимо́сь, успіши́мся
2 особа успіши́шся успішите́ся, успішите́сь
3 особа успіши́ться успіша́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. успіши́вся, успіши́всь успіши́лися, успіши́лись
жін.р. успіши́лася, успіши́лась
сер.р. успіши́лося, успіши́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
успіши́вшись