успішатися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
(устигати) [діал.]
Словник відмінків
| Інфінітив | успіша́тися, успіша́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | успіша́ймося, успіша́ймось | |
| 2 особа | успіша́йся, успіша́йсь | успіша́йтеся, успіша́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | успіша́тимуся, успіша́тимусь | успіша́тимемося, успіша́тимемось, успіша́тимемся |
| 2 особа | успіша́тимешся | успіша́тиметеся, успіша́тиметесь |
| 3 особа | успіша́тиметься | успіша́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | успіша́юся, успіша́юсь | успіша́ємося, успіша́ємось, успіша́ємся |
| 2 особа | успіша́єшся | успіша́єтеся, успіша́єтесь |
| 3 особа | успіша́ється | успіша́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| успіша́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | успіша́вся, успіша́всь | успіша́лися, успіша́лись |
| жін. р. | успіша́лася, успіша́лась | |
| сер. р. | успіша́лося, успіша́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| успіша́вшись | ||