успособлений 1 значення

-1-
дієприкметник
[діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний успосо́блений успосо́блена успосо́блене успосо́блені
родовий успосо́бленого успосо́бленої успосо́бленого успосо́блених
давальний успосо́бленому успосо́бленій успосо́бленому успосо́бленим
знахідний успосо́блений успосо́блену успосо́блене успосо́блені
орудний успосо́бленим успосо́бленою успосо́бленим успосо́бленими
місцевий на/в успосо́бленому, успосо́бленім на/в успосо́бленій на/в успосо́бленому, успосо́бленім на/в успосо́блених