успокоюватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
Інфінітив | успоко́юватися, успоко́юватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | успоко́юймося, успоко́юймось | |
2 особа | успоко́юйся, успоко́юйсь | успоко́юйтеся, успоко́юйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | успоко́юватимуся, успоко́юватимусь | успоко́юватимемося, успоко́юватимемось, успоко́юватимемся |
2 особа | успоко́юватимешся | успоко́юватиметеся, успоко́юватиметесь |
3 особа | успоко́юватиметься | успоко́юватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | успоко́ююся, успоко́ююсь | успоко́юємося, успоко́юємось, успоко́юємся |
2 особа | успоко́юєшся | успоко́юєтеся, успоко́юєтесь |
3 особа | успоко́юється | успоко́юються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
успоко́юючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | успоко́ювався, успоко́ювавсь | успоко́ювалися, успоко́ювались |
жін. р. | успоко́ювалася, успоко́ювалась | |
сер. р. | успоко́ювалося, успоко́ювалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
успоко́ювавшись |