успокоюватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | успоко́юватися, успоко́юватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | успоко́юймося, успоко́юймось | |
| 2 особа | успоко́юйся, успоко́юйсь | успоко́юйтеся, успоко́юйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | успоко́юватимуся, успоко́юватимусь | успоко́юватимемося, успоко́юватимемось, успоко́юватимемся |
| 2 особа | успоко́юватимешся | успоко́юватиметеся, успоко́юватиметесь |
| 3 особа | успоко́юватиметься | успоко́юватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | успоко́ююся, успоко́ююсь | успоко́юємося, успоко́юємось, успоко́юємся |
| 2 особа | успоко́юєшся | успоко́юєтеся, успоко́юєтесь |
| 3 особа | успоко́юється | успоко́юються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| успоко́юючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | успоко́ювався, успоко́ювавсь | успоко́ювалися, успоко́ювались |
| жін. р. | успоко́ювалася, успоко́ювалась | |
| сер. р. | успоко́ювалося, успоко́ювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| успоко́ювавшись | ||