успадкуватися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив успадкува́тися, успадкува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа успадку́ється успадку́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. успадкува́вся, успадкува́всь успадкува́лися, успадкува́лись
жін.р. успадкува́лася, успадкува́лась
сер.р. успадкува́лося, успадкува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
успадкува́вшись