успадкуватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | успадкува́тися, успадкува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | успадку́ється | успадку́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | успадкува́вся, успадкува́всь | успадкува́лися, успадкува́лись |
| жін.р. | успадкува́лася, успадкува́лась | |
| сер.р. | успадкува́лося, успадкува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| успадкува́вшись | ||