успадковуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | успадко́вуватися, успадко́вуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | успадко́вуватиметься | успадко́вуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | успадко́вується | успадко́вуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| успадко́вуючись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | успадко́вувався, успадко́вувавсь | успадко́вувалися, успадко́вувались |
| жін. р. | успадко́вувалася, успадко́вувалась | |
| сер. р. | успадко́вувалося, успадко́вувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| успадко́вувавшись | ||