успадковуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний успадко́вуваний успадко́вувана успадко́вуване успадко́вувані
родовий успадко́вуваного успадко́вуваної успадко́вуваного успадко́вуваних
давальний успадко́вуваному успадко́вуваній успадко́вуваному успадко́вуваним
знахідний успадко́вуваний, успадко́вуваного успадко́вувану успадко́вуване успадко́вувані, успадко́вуваних
орудний успадко́вуваним успадко́вуваною успадко́вуваним успадко́вуваними
місцевий на/в успадко́вуваному, успадко́вуванім на/в успадко́вуваній на/в успадко́вуваному, успадко́вуванім на/в успадко́вуваних