-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | усо́туватися, усо́туватись |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | усо́туватиметься | усо́туватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | усо́тується | усо́туються |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| усо́туючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | усо́тувався, усо́тувавсь | усо́тувалися, усо́тувались |
| жін. р. | усо́тувалася, усо́тувалась |
| сер. р. | усо́тувалося, усо́тувалось |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| усо́тувавшись |
Словник синонімів
I. ПРОСО́ЧУВАТИСЯ (про воду або іншу рідину - поступово проникати у щось, перев. сухе, тверде), ПРОТІКА́ТИ, ПРОСМО́КТУВАТИСЯ, ВСО́ТУВАТИСЯ [УСО́ТУВАТИСЯ], ВСЯКА́ТИ [УСЯКА́ТИ], ПРОСО́ТУВАТИСЯ розм., ПРОСИСА́ТИСЯ розм., ВСО́ЧУВАТИСЯ [УСО́ЧУВАТИСЯ] розм. - Док.: просочи́тися, протекти́, просмокта́тися, всота́тися [усота́тися], вся́кнути [уся́кнути], просота́тися, просотитися, просса́тися, всочи́тися [усочи́тися]. З водою просочуються в пісок частинки глини (О. Донченко); Втопили [дітей] фашисти вночі. Поміж кості дрібні протікають ключі, Протікають студені... (М. Стельмах); Води морські приснявіють, у лоно землі просмоктавшись (переклад М. Зерова); Осінь шуміла нічними дощами, а вдень ці дощі всотувались у землю (С. Скляренко); Як та вода, що всякла в твердь скали, Граніт розколе, ставши взимку льодом, Так сумніви тебе зруйнують згодом, Якщо вони у душу заповзли (Д. Павличко); Вода .. затопила половину греблі, поняла зелену смугу дерну і просисалась в глиняну смугу (І. Нечуй-Левицький); Скинув [Василь] одну із корчаг зі столу, червоне вино струмком потекло з неї, а кривава пляма ще довго всочувалась у пісок (С. Скляренко).