усоромитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив усоро́митися, усоро́митись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   усоро́ммося, усоро́ммось
2 особа усоро́мся усоро́мтеся, усоро́мтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа усоро́млюся, усоро́млюсь усоро́мимося, усоро́мимось, усоро́мимся
2 особа усоро́мишся усоро́митеся, усоро́митесь
3 особа усоро́миться усоро́мляться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. усоро́мився, усоро́мивсь усоро́милися, усоро́мились
жін.р. усоро́милася, усоро́милась
сер.р. усоро́милося, усоро́милось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
усоро́мившись