ЗАДОВО́ЛЕННЯ (почуття, стан вдоволення чим-небудь), УТІ́ХА[ВТІ́ХА], КАЙФрозм. жарт., КЕЙФзаст. жарт. (від приємного байдикування); НАСОЛО́ДА, УСОЛО́ДАзаст.,РОЗКОШУВА́ННЯ, РАЮВА́ННЯрозм.,ЗАЛА́ССЯрозм. рідко (високий ступінь задоволення). Він почуває задоволення від того, що налагодив кабель (О. Гончар); І постає в уяві рідна стріха І стежечка у спориші-траві, - І з того немала вже нам утіха (О. Ющенко). - Пор. 1. ща́стя.