усовіщатися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | усовіща́тися, усовіща́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | усовіща́ймося, усовіща́ймось | |
2 особа | усовіща́йся, усовіща́йсь | усовіща́йтеся, усовіща́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | усовіща́тимуся, усовіща́тимусь | усовіща́тимемося, усовіща́тимемось, усовіща́тимемся |
2 особа | усовіща́тимешся | усовіща́тиметеся, усовіща́тиметесь |
3 особа | усовіща́тиметься | усовіща́тимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | усовіща́юся, усовіща́юсь | усовіща́ємося, усовіща́ємось, усовіща́ємся |
2 особа | усовіща́єшся | усовіща́єтеся, усовіща́єтесь |
3 особа | усовіща́ється | усовіща́ються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
усовіща́ючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | усовіща́вся, усовіща́всь | усовіща́лися, усовіща́лись |
жін. р. | усовіща́лася, усовіща́лась | |
сер. р. | усовіща́лося, усовіща́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
усовіща́вшись |