усовуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | усо́вуватися, усо́вуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | усо́вуймося, усо́вуймось | |
| 2 особа | усо́вуйся, усо́вуйсь | усо́вуйтеся, усо́вуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | усо́вуватимуся, усо́вуватимусь | усо́вуватимемося, усо́вуватимемось, усо́вуватимемся |
| 2 особа | усо́вуватимешся | усо́вуватиметеся, усо́вуватиметесь |
| 3 особа | усо́вуватиметься | усо́вуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | усо́вуюся, усо́вуюсь | усо́вуємося, усо́вуємось, усо́вуємся |
| 2 особа | усо́вуєшся | усо́вуєтеся, усо́вуєтесь |
| 3 особа | усо́вується | усо́вуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| усо́вуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | усо́вувався, усо́вувавсь | усо́вувалися, усо́вувались |
| жін. р. | усо́вувалася, усо́вувалась | |
| сер. р. | усо́вувалося, усо́вувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| усо́вувавшись | ||