усмішнений 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний усмі́шнений усмі́шнена усмі́шнене усмі́шнені
родовий усмі́шненого усмі́шненої усмі́шненого усмі́шнених
давальний усмі́шненому усмі́шненій усмі́шненому усмі́шненим
знахідний усмі́шнений, усмі́шненого усмі́шнену усмі́шнене усмі́шнені, усмі́шнених
орудний усмі́шненим усмі́шненою усмі́шненим усмі́шненими
місцевий на/в усмі́шненому, усмі́шненім на/в усмі́шненій на/в усмі́шненому, усмі́шненім на/в усмі́шнених