усмішливий 1 значення

-1-
прикметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний усмі́шливий усмі́шлива усмі́шливе усмі́шливі
родовий усмі́шливого усмі́шливої усмі́шливого усмі́шливих
давальний усмі́шливому усмі́шливій усмі́шливому усмі́шливим
знахідний усмі́шливого, усмі́шливий усмі́шливу усмі́шливе усмі́шливих, усмі́шливі
орудний усмі́шливим усмі́шливою усмі́шливим усмі́шливими
місцевий на/в усмі́шливому, усмі́шливім на/в усмі́шливій на/в усмі́шливому, усмі́шливім на/в усмі́шливих

Словник синонімів

УСМІ́ХНЕНИЙ[ВСМІ́ХНЕНИЙ] (з усмішкою), УСМІ́ХНУТИЙ[ВСМІ́ХНУТИЙ], ОСМІ́ХНЕНИЙрідше,РОЗСМІ́ШЕНИЙрідше;УСМІ́ШКУВАТИЙрозм.,УСМІ́ШЛИВИЙрозм. (з усмішкою; схильний усміхатися). Вона всміхнена, а він сумний, нахмурений (Лесь Мартович); Об’єктив фотоапарата увічнив усмішкувате добре обличчя батька (Н. Рибак); Черниш оглядається і не бачить уже тих знайомих, благодушних, лукаво усмішливих облич, які він звик бачити у своєму взводі (О. Гончар).