-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив усміхну́тися, усміхну́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   усміхні́мося, усміхні́мось, усміхні́мся
2 особа усміхни́ся, усміхни́сь усміхні́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа усміхну́ся, усміхну́сь усміхнемо́ся, усміхнемо́сь, усміхне́мся
2 особа усміхне́шся усміхнете́ся, усміхнете́сь
3 особа усміхне́ться усміхну́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. усміхну́вся, усміхну́всь усміхну́лися, усміхну́лись
жін.р. усміхну́лася, усміхну́лась
сер.р. усміхну́лося, усміхну́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
усміхну́вшись

Словник синонімів

УСМІХА́ТИСЯ[ВСМІХА́ТИСЯ] (усмішкою виявляти певні почуття, перев. радість, задоволення, доброзичливість), ПОСМІХА́ТИСЯ, ОСМІХА́ТИСЯрідше,ОСКА́ЛЮВАТИСЯ[ОСКАЛЯ́ТИСЯ]жарт. зневажл.; ПІДСМІХА́ТИСЯ, ПІДСМІ́ХУВАТИСЯ, ПІДСМІ́ЮВАТИСЯ (час від часу). - Док.: усміхну́тися[всміхну́тися], посміхну́тися, осміхну́тися, оска́литися, підсміхну́тися. Видно, люблять сю дівчину усі - так ласкаво до неї усміхаються (Г. Хоткевич); Анна стояла біля печі, лукаво посміхаючись (Ірина Вільде); Маланка все солодко осміхалася, хоч душа в неї сичала (М. Коцюбинський); Сказано дитина; як болить, то й плаче; скоро одпустило, вже й оскаляється (Словник Б. Грінченка); Він напівлежав,.. благодушно стежив за дружиною.., підсміхувався (Ю. Збанацький).

Словник фразеологізмів

до́ля (форту́на) усміха́ється (посміха́ється) / усміхну́лася (посміхну́лася) кому. Кому-небудь таланить, щастить в житті. А оце був поїхав на заробітки в Одесу, і там йому посміхнулася доля (М. Стельмах); Фортуна таки раз усміхнулася йому (І. Франко).

до́ля (форту́на) усміха́ється (посміха́ється) / усміхну́лася (посміхну́лася) кому. Кому-небудь таланить, щастить в житті. А оце був поїхав на заробітки в Одесу, і там йому посміхнулася доля (М. Стельмах); Фортуна таки раз усміхнулася йому (І. Франко).