усміхнутий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний усмі́хнутий усмі́хнута усмі́хнуте усмі́хнуті
родовий усмі́хнутого усмі́хнутої усмі́хнутого усмі́хнутих
давальний усмі́хнутому усмі́хнутій усмі́хнутому усмі́хнутим
знахідний усмі́хнутого, усмі́хнутий усмі́хнуту усмі́хнуте усмі́хнутих, усмі́хнуті
орудний усмі́хнутим усмі́хнутою усмі́хнутим усмі́хнутими
місцевий на/в усмі́хнутому, усмі́хнутім на/в усмі́хнутій на/в усмі́хнутому, усмі́хнутім на/в усмі́хнутих

Словник синонімів

УСМІ́ХНЕНИЙ[ВСМІ́ХНЕНИЙ] (з усмішкою), УСМІ́ХНУТИЙ[ВСМІ́ХНУТИЙ], ОСМІ́ХНЕНИЙрідше,РОЗСМІ́ШЕНИЙрідше;УСМІ́ШКУВАТИЙрозм.,УСМІ́ШЛИВИЙрозм. (з усмішкою; схильний усміхатися). Вона всміхнена, а він сумний, нахмурений (Лесь Мартович); Об’єктив фотоапарата увічнив усмішкувате добре обличчя батька (Н. Рибак); Черниш оглядається і не бачить уже тих знайомих, благодушних, лукаво усмішливих облич, які він звик бачити у своєму взводі (О. Гончар).