усміхнений 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний усмі́хнений усмі́хнена усмі́хнене усмі́хнені
родовий усмі́хненого усмі́хненої усмі́хненого усмі́хнених
давальний усмі́хненому усмі́хненій усмі́хненому усмі́хненим
знахідний усмі́хненого, усмі́хнений усмі́хнену усмі́хнене усмі́хнених, усмі́хнені
орудний усмі́хненим усмі́хненою усмі́хненим усмі́хненими
місцевий на/в усмі́хненому, усмі́хненім на/в усмі́хненій на/в усмі́хненому, усмі́хненім на/в усмі́хнених

Словник синонімів

УСМІ́ХНЕНИЙ[ВСМІ́ХНЕНИЙ] (з усмішкою), УСМІ́ХНУТИЙ[ВСМІ́ХНУТИЙ], ОСМІ́ХНЕНИЙрідше,РОЗСМІ́ШЕНИЙрідше;УСМІ́ШКУВАТИЙрозм.,УСМІ́ШЛИВИЙрозм. (з усмішкою; схильний усміхатися). Вона всміхнена, а він сумний, нахмурений (Лесь Мартович); Об’єктив фотоапарата увічнив усмішкувате добре обличчя батька (Н. Рибак); Черниш оглядається і не бачить уже тих знайомих, благодушних, лукаво усмішливих облич, які він звик бачити у своєму взводі (О. Гончар).