-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив услухо́вуватися, услухо́вуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   услухо́вуймося, услухо́вуймось
2 особа услухо́вуйся, услухо́вуйсь услухо́вуйтеся, услухо́вуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа услухо́вуватимуся, услухо́вуватимусь услухо́вуватимемося, услухо́вуватимемось, услухо́вуватимемся
2 особа услухо́вуватимешся услухо́вуватиметеся, услухо́вуватиметесь
3 особа услухо́вуватиметься услухо́вуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа услухо́вуюся, услухо́вуюсь услухо́вуємося, услухо́вуємось, услухо́вуємся
2 особа услухо́вуєшся услухо́вуєтеся, услухо́вуєтесь
3 особа услухо́вується услухо́вуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
услухо́вуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. услухо́вувався, услухо́вувавсь услухо́вувалися, услухо́вувались
жін. р. услухо́вувалася, услухо́вувалась
сер. р. услухо́вувалося, услухо́вувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
услухо́вувавшись

Словник синонімів

ПРИСЛУХА́ТИСЯ (напружуючи слух, намагатися почути щось), ПРИСЛУ́ХУВАТИСЯ[ПРИСЛУХО́ВУВАТИСЯрідше], ВСЛУХА́ТИСЯ[УСЛУХА́ТИСЯ], ВСЛУ́ХУВАТИСЯ[УСЛУ́ХУВАТИСЯ], ВСЛУХО́ВУВАТИСЯ[УСЛУХО́ВУВАТИСЯ]рідше,НАСЛУХА́ТИ[НАСЛУ́ХУВАТИ], ДОЧУВА́ТИСЯрозм.,НАСЛУХА́ТИСЯрозм., ПРИСЛУХА́ТИдіал.,НАДСЛУ́ХУВАТИ[НАДСЛУХА́ТИ]діал., ПРИЧУВА́ТИСЯдіал. - Док.: прислу́хатися, вслу́хатися[услу́хатися], дочу́тися. - Я тоді страшенно розлютився, - мовив Олізар, прислухаючись до того, що діялося в глибині дому чи двору (Вал. Шевчук); Він прислухувався пильно нічним шелестам (І. Франко); Сон так і липне до очей, але дівчина перемагає його, жадливо прислуховується до батькового дихання (М. Коцюбинський); Раптом чую... гукає мене сталевар. Я вслухаюся в голос... (М. Нагнибіда); Марко уважно вслухувався в зауваження колгоспників (І. Кириленко); І вдивлявся Юхим у сизі шелюги над Дніпром, услуховувався в шепіт примерзлих пісків (І. Ле); Буває, станеш і, ледь дихаючи, стоїш і наслухаєш, як живе ніч, як живе темрява (Є. Гуцало); Хвилинку постояли [хлопці], наслухували. Скрізь тихо, навіть собаки замовкли (Мирослав Ірчан); Ранку тратити не треба; Дочувайся: із-під неба Пісня жайворонка ллється, То привіт тобі несеться! (Я. Щоголів); Усі стихли, наслухаючись до цокання дерев’яної клямки й глухого гупання важких ніг у сінях (Д. Бедзик); Сестра Меланія никала скрізь по всіх кутках, мутилася, підбігала, приглядала, прислухала (Марко Вовчок); Він тремтів усім тілом і надслухував, запираючи в собі дух (І. Франко); Вона не раз ще підійде на пальцях до дверей і буде надслухати, притулившися вухом (Г. Хоткевич); Уночі причувається Оксана, усі добре сплять... (Г. Квітка-Основ’яненко).