-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив уславля́тися, уславля́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уславля́ймося, уславля́ймось
2 особа уславля́йся, уславля́йсь уславля́йтеся, уславля́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уславля́тимуся, уславля́тимусь уславля́тимемося, уславля́тимемось, уславля́тимемся
2 особа уславля́тимешся уславля́тиметеся, уславля́тиметесь
3 особа уславля́тиметься уславля́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уславля́юся, уславля́юсь уславля́ємося, уславля́ємось, уславля́ємся
2 особа уславля́єшся уславля́єтеся, уславля́єтесь
3 особа уславля́ється уславля́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уславля́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уславля́вся, уславля́всь уславля́лися, уславля́лись
жін. р. уславля́лася, уславля́лась
сер. р. уславля́лося, уславля́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уславля́вшись

Словник синонімів

ПРОСЛА́ВИТИСЯ (стати славнозвісним, популярним, відомим завдяки чомусь), ПРОГРИМІ́ТИ, ПРОГУДІ́ТИ[ПРОГУСТИ́]розм., УСЛА́ВИТИСЯ[ВСЛА́ВИТИСЯ] уроч.; ЗВЕЛИ́ЧИТИСЯ (у чиїйсь оцінці). - Недок.: прославля́тися, сла́витися, гримі́ти, уславля́тися[вславля́тися], усла́влюватися[всла́влюватися], звели́чуватися. [Поліна:] В тебе з дитинства талант. Могла би прославитись своїми піснями (І. Кочерга); Славиться Микола тим, що, мабуть, найраніше з усіх в Комишанці встає (О. Гончар); Йому хотілось прогриміти на всю Галичину гучним політичним процесом (П. Колесник); [Василь:] Лицарська сила зробила своє, прогула на увесь світ своїм бучним заміром та й сконала (Панас Мирний); Уславився кобзар Микита на всю округу невольницькими плачами (Ф. Бурлака); Основоположник національної професіональної музики, збирач народних пісенних скарбів, видатний піаніст, диригент і громадський діяч - таким звеличився Микола Лисенко (з газети).