-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив усла́влюватися, усла́влюватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   усла́влюймося, усла́влюймось
2 особа усла́влюйся, усла́влюйсь усла́влюйтеся, усла́влюйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа усла́влюватимуся, усла́влюватимусь усла́влюватимемося, усла́влюватимемось, усла́влюватимемся
2 особа усла́влюватимешся усла́влюватиметеся, усла́влюватиметесь
3 особа усла́влюватиметься усла́влюватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа усла́влююся, усла́влююсь усла́влюємося, усла́влюємось, усла́влюємся
2 особа усла́влюєшся усла́влюєтеся, усла́влюєтесь
3 особа усла́влюється усла́влюються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
усла́влюючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. усла́влювався, усла́влювавсь усла́влювалися, усла́влювались
жін. р. усла́влювалася, усла́влювалась
сер. р. усла́влювалося, усла́влювалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
усла́влювавшись

Словник синонімів

ПРОСЛА́ВИТИСЯ (стати славнозвісним, популярним, відомим завдяки чомусь), ПРОГРИМІ́ТИ, ПРОГУДІ́ТИ[ПРОГУСТИ́]розм., УСЛА́ВИТИСЯ[ВСЛА́ВИТИСЯ] уроч.; ЗВЕЛИ́ЧИТИСЯ (у чиїйсь оцінці). - Недок.: прославля́тися, сла́витися, гримі́ти, уславля́тися[вславля́тися], усла́влюватися[всла́влюватися], звели́чуватися. [Поліна:] В тебе з дитинства талант. Могла би прославитись своїми піснями (І. Кочерга); Славиться Микола тим, що, мабуть, найраніше з усіх в Комишанці встає (О. Гончар); Йому хотілось прогриміти на всю Галичину гучним політичним процесом (П. Колесник); [Василь:] Лицарська сила зробила своє, прогула на увесь світ своїм бучним заміром та й сконала (Панас Мирний); Уславився кобзар Микита на всю округу невольницькими плачами (Ф. Бурлака); Основоположник національної професіональної музики, збирач народних пісенних скарбів, видатний піаніст, диригент і громадський діяч - таким звеличився Микола Лисенко (з газети).