ускладнюваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ускла́днюваний ускла́днювана ускла́днюване ускла́днювані
родовий ускла́днюваного ускла́днюваної ускла́днюваного ускла́днюваних
давальний ускла́днюваному ускла́днюваній ускла́днюваному ускла́днюваним
знахідний ускла́днюваний, ускла́днюваного ускла́днювану ускла́днюване ускла́днювані, ускла́днюваних
орудний ускла́днюваним ускла́днюваною ускла́днюваним ускла́днюваними
місцевий на/в ускла́днюваному, ускла́днюванім на/в ускла́днюваній на/в ускла́днюваному, ускла́днюванім на/в ускла́днюваних