-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ускладни́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ускладні́мо, ускладні́м
2 особа ускладни́ ускладні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ускладню́ ускла́днимо, ускла́дним
2 особа ускла́дниш ускла́дните
3 особа ускла́днить ускла́днять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. ускладни́в ускладни́ли
жін.р. ускладни́ла
сер.р. ускладни́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
ускла́днений
Безособова форма
ускла́днено
Дієприслівник
ускладни́вши

Словник синонімів

УСКЛА́ДНЮВАТИ (робити складним, важким для сприйняття, перевантажуючи чим-небудь другорядним), ПЕРЕОБТЯ́ЖУВАТИ, ОБТЯ́ЖУВАТИ, ПЕРЕНАСИ́ЧУВАТИ, ОБВА́ЖНЮВАТИ, ЗАПЛУ́ТУВАТИ, УТРУ́ДНЮВАТИ. - Док.: ускладни́ти, переобтя́жити, обтя́жити, перенаси́тити, обважни́ти, заплу́тати, утрудни́ти. Ускладнити виклад; Переобтяжувати мову діалектизмами; Хай великодушно пробачить мені ласкавий читач, що обтяжую ці оповідання передмовою (Ю. Збанацький); Іноді Манжура обважнює свої поезії надмірною кількістю епітетів - чотири, п’ять, а то й шість, сім до одного якогось об’єкта (з журналу); Дяк, бажаючи показатися,.. закручував, заплутував мелодію до того, що сам ставав як дурний у тім усім (Г. Хоткевич).