ускладнений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ускла́днений ускла́днена ускла́днене ускла́днені
родовий ускла́дненого ускла́дненої ускла́дненого ускла́днених
давальний ускла́дненому ускла́дненій ускла́дненому ускла́дненим
знахідний ускла́днений ускла́днену ускла́днене ускла́днені
орудний ускла́дненим ускла́дненою ускла́дненим ускла́дненими
місцевий на/в ускла́дненому, ускла́дненім на/в ускла́дненій на/в ускла́дненому, ускла́дненім на/в ускла́днених